Кожна історія про проєктний човен починається однаково: «Я, взагалі-то, не шукав проєктний човен...» Моя теж. Ось як «Віра» знайшла мене, якою вона була першого дня і скільки в ній було не так. Спойлер: багато.
Проєктний човен сам мене знайшов
Листопад 2021-го. Ми дивилися човни приблизно за $40K на узбережжі й вирішили, що в межах трьох годин їзди нічого не знайдемо. А тоді я натрапив на Irwin 34 на Facebook Marketplace, на озері Тревіс, за $5K, за пів години від дому.
Коротше кажучи: проєктний човен.
Це був Irwin Citation 34 1978 року. Великий проєкт. Не зовсім мотлох, але любові їй треба було багато. На борту жили люди, і кокпіт був їхнім подвір'ям. На даху рубки стояв потворний кондиціонер, як на автобудинку, і закривав увесь огляд уперед, тож стернувати доводилося як пілоту винищувача Другої світової, дивлячись лише в боки.
Екскурсія
Почнемо зсередини, з камбуза. Більш-менш нормально, поки нічого не піднімаєш. Усе, що лежало під ганчіркою чи іншими речами на стільниці, згнило вщент. У шафці за мікрохвильовкою хтось поставив склянку, щоб збирати воду. Дуже практично.
Потім я зняв стінку за мікрохвильовкою і подивився назад, над льодовою скринею. Переборка між рундуками кокпіту й каютою згнила наскрізь, а крізь стільницю в льодову скриню була дірка. Сюрприз: зверху на скрині не було жодної ізоляції. Уся ця вода потрапляла всередину двома шляхами: через основи стійок леєрів (кожна зроблена погано і протікає) і через палубні зливи.
Далі — носова каюта. Наче не так погано? Ну-ну. Підлоги не було. Фанерні бокові панелі згнили, рейки висіли на фінішних цвяшках, що трималися хіба на фарбі. Підволока пахла бабусиним підвалом і подекуди була порвана. Основу путенса передньої нижньої ванти «ремонтували», а сам путенс був зібраний з кількох скручених болтами шматків. Скільки склопластику пішло на той ремонт, я не мав жодного уявлення.
Гальюн. Унітаз не працював. Коли я почав його перевіряти, він пирхнув мені просто в обличчя пів літра старого пі-пі-ка-ка. Тепла зустріч. Усе позаду і довкола нього згнило від протічних стійок леєрів.
Головний салон виглядав утомленим. Було видно, що на підлозі якийсь час стояла вода, тож кожна панель підлоги мала піти. Підволока стара й смердюча. Усі бокові панелі гнили, кожна на своїй стадії. Праву переборку колись міняли, але путенси протікали, і вона знову мокла. Згодом я з'ясував, що це тиковий шпон на ДСП поверх 1/2 дюйма фанери невідомої якості.
Паливний бак під правим диваном був загерметизований чимось, схожим на герметик поверх малярного скотчу. Дуже дивна технологія. І ось чудовий вид на нижній край бокової панелі.
Штурманський стіл загалом був нормальний, але шпалери на задній стінці ховали гниле дерево, і бокову панель довелося викинути. Біля льодової скрині — чіткі сліди води.
Ліва переборка розшарувалася. Під пілерсом була тріщина від напруги: або опори під внутрішньою обшивкою не вистачало, або навантаження було забагато. Питання до конструктора: ця кишеня тут навмисно, щоб вода швидше згноїла переборку й пілерс? У ній був ще й якийсь білий порошок. Схожий на буру.
Дроти, помпи і зливи
Ось щиток низької напруги, і що в ньому всередині. Потім щиток на 110 В, захований за рогом, і його нутрощі. Корозія на всьому, скрізь. Про термоусадкові клеми тут ніхто не чув. Оригінальний генератор виявився геть згорілим.
Гарний приклад того, як була зроблена оригінальна проводка. І ще один, теж гарний. Роз'єм проводки двигуна після невеликого чищення. Антені треба було трохи любові, тобто допомоги піти на пенсію. З'єднання палубного світла. Ходовий вогонь.
Ручна трюмна помпа потребувала повної переборки.
Палубні зливи були просто трубками, встромленими в отвори на трохи герметика, без жодного склопластику. Усі чотири заливали в човен більше води, ніж зливали назовні.
Прорізи для правих путенсів не були як слід загерметизовані, і цілий шматок палуби 2 на 6 футів був мокрий. Його я розкрив пізніше.
Кріплення стійок леєрів довелося перебудовувати. Збудовані вони були не так, як на власних кресленнях Irwin. Дерев'яні бруски замалі, а будівельник просто накрив погану роботу декоративною накладкою: один шар скла поверх сухої тканини.
У лівій передній книці нижньої ванти фанера згнила, і путенс тримали лише два болти, які чекали слушного моменту, щоб здатися.
І підволока зі зворотного боку, вкрита всіма видами цвілі, які тільки можна уявити. Тому мене завжди дивує, коли люди питають, як почистити таку підволоку, автомобільний вініл з дірочками. Моя відповідь: ніяк. Міняйте.
Коробка відстійника була «приємним» сюрпризом. Коли помпа відстійника померла, попередній власник не придумав нічого кращого, ніж просвердлити в коробці дірку, тож мийка з камбуза зливалася просто в трюм. Усе в трюмі було під пів дюйма чорної смердючої гидоти. Фото — після чищення, хочете вірте, хочете ні.
Зовні вона якийсь час стояла пришвартована без кранців. Подряпини з обох боків, здебільшого на глибину гелькоуту.
Список
Перед купівлею я записав, що знав. Коротка версія:
- Багато пошкоджень від води, інтер'єр після двох років життя на борту.
- Ліве переднє кріплення путенса нижньої ванти згнило.
- Стійки леєрів протікають як скажені. Ілюмінатори старі й протікають, одне глухе вікно тріснуло.
- Фарбі палуби 40 років, але жити можна.
- Закрутка потребує обслуговування. Грот дуже брудний, багато зелені.
- Під водою: тріщини довкола нижнього кронштейна стерна і кронштейна вала з підшипником.
- М'який люк моторного відсіку без ущільнення.
- Зламаний носовий релінг, нема місця для якоря, але на борту три якорі.
- Блок стернового троса на двох точках кріплення. Ручка керування двигуном хитається, стоїть на фанері з розкрученими гвинтами.
- Усі ванти затягнуті до упору. Леєри дуже старі.
- Паливний бак загерметизований зверху. Власник божився, що почистив його й загерметизував дуже добрим клеєм... побачимо. Скло рівнеміра тріснуло.
- Розбите скло ходового вогню, один прожектор на краспиці не працює.
- Відома історія втрати щогли, щоглу замінили на щоглу з Irwin 30.
- Праву переборку міняли, але до корпусу не приформували. Ліва переборка розшарована.
- Тріщина впоперек шверта.
- Купа сміття в рундуках, може, там є щось корисне.
- Двері входу в каюту треба перебудувати. Дивний зливний отвір у якірному колодязі, що веде всередину. Підлога каюти пошкоджена водою.
А ось що я знайшов пізніше:
- Близько 2 квадратних футів розшарування в правому рундуку кокпіту.
- Проводка зроблена голим мідним дротом, без термоусадкових клем. Довелося міняти всю.
- Баки прісної води для питної води не годяться. У дні переднього бака просвердлена дірка.
- Сигналізація двигуна не підключена. Фільтрувальний елемент повітряного фільтра вийнятий.
- Сектор стерна протирає трос через погане регулювання.
- Набивка баллера не підтиснута, просто відкрита.
- Паливний бак протікає крізь ламінат.
День 1
Допис про мій перший день, на жаль, загубився. А він був хороший. Дев'ять годин я вигрібав усе з човна. Почистив трюм і виявив, що помпа відстійника навіть не встановлена. Попередній власник зливав мийку з камбуза в трюм, тож чотири з тих годин пішли на те, щоб це відчистити. Кріплення поплавця помпи теж не було прикріплене до корпусу. Я якось його встановив, але треба переробити.
Знайшов адміралтейський якір, запасне переднє вітрило і купу дрібниць, деякі корисні, деякі ні. І одну проблему, яку треба виправити якнайшвидше: на сальнику бракувало одного хомута.
День 3: причал затонув
Я приїхав зранку, а місток до причалу затонув. Дістатися до човна неможливо. Після години спроб витягти місток з-під причалу й дзвінків людям на тому боці ми знайшли надувний човник, і десь об 11 я дістався на борт. На роботу лишилося всього шість годин.
Я вичистив гнилу фанеру з настінної шафки камбуза, а каркас залишив, щоб використати як шаблон.
Перевірив, скільки води довкола путенсів: п'ять пробних отворів зсередини, і близько 10 дюймів виявилися порожниною, взагалі без заповнювача всередині палуби. Потім поміряв усе, що треба міняти: ілюмінатори й глухі вікна, рамки і люк входу в каюту, путенси. Усе записане в моєму робочому зошиті.
Потім переборки. Чомусь ліва переборка складається з двох частин, з'єднаних суцільною дерев'яною рейкою і 10–16 шурупами по дереву, а замінена частина тримається на внутрішній обшивці двома гвинтами десь М6. Вона в дуже доброму стані, але трохи роботи потребує. Права має невелике пошкодження біля палуби, десь з дюйм. Жодна переборка не прикріплена до борту, тож приформовку треба переробити на обох.
Наостанок — коробка відстійника. Нова помпа влазить, але треба придумати зливний шланг: два повороти по 90°, приблизно 0,9 дюйма зовнішній діаметр і 0,6 дюйма внутрішній. Кришка коробки — 13 на 9-5/8 дюйма, товщиною 0,17 дюйма.
Так усе й почалося. Усе, що було далі, — в інших історіях на цьому сайті.
Що я думаю про Irwin 34
Я виніс це на окрему сторінку: Що мені подобається і не подобається в Irwin 34.
У 2023-му я зібрав усі старі фото «до» на одну сторінку блогу, «Beginning», посилання на неї є у верхньому меню.