Техаське літо на човні без кондиціонера — це не життя, а виживання. Тож кондиціонер з'явився дуже рано, на другий місяць. А щоб зробити все справді добре, пішли роки: помпи, повітроводи, заслінки, решітки і одна довга війна з вібрацією.
Нова іграшка
У січні 2022-го приїхав кондиціонер, Webasto. Я перевірив його вдома, і він чудово працював! Потім погрався з паперовим макетом, щоб зрозуміти, де він може стати на човні.
У червні я зробив шаблон для полиці під кондиціонер.
Липень приніс примірку і перевірку рівнем. Стоїть добре. Піддон для конденсату виглядає трохи погнутим, але, може, так і задумано.
Вода всередину, вода назовні
Далі — конденсат. Я поставив зливи в усіх чотирьох кутах піддона, щоб він працював, хоч як човен кренитиметься чи хитатиметься. Чотири шланги сходяться через три трійники й ідуть до коробки відстійника. Прокласти цей шланг під підлогою каюти було справжнім викликом. Там, де шланг сплющився на згині, стануть кілька кутників по 90°.
З охолоджувальною водою була заковика. Ми стояли на озері, де підйом човна коштує понад тисячу доларів, а будь-які роботи на березі має виконувати марина. Тож тимчасово кондиціонер ділить кінгстон з двигуном. Знаю: між ними може підсмоктуватися повітря, і вони будуть заважати один одному. Але вмикати двигун і кондиціонер одночасно я справді не планую. Фільтр забортної води стоїть у рундуку з кінгстонами, а помпа — в лівому рундуку під П-подібним диваном, і ще шланги під мийкою камбуза. Справжній план, на час, коли човен буде на березі: окремий кінгстон і фільтр під носовою койкою, а помпа просто під кондиціонером.
Пізніше в липні з'явився кінгстон на злив і перший тестовий запуск. Усе трималося на одинарних дешевих хомутах, шланги не обрізані, фільтр і помпа навіть не закріплені, живлення не постійне, а сам блок не прикручений. Лише тест. Потік води крізь конденсатор був близько 15 літрів на хвилину, як і треба. А повітря — гарне й холодне.
Сага про помпу
Перша помпа забортної води, PM500-115, протікала. Webasto вислали заміну ще до того, як отримали зламану назад. Гарна, правда? Я встановив її, увімкнув і почув замість води шкрябання, а потім майже нічого, ніби крильчатка заклинила. Розкрив: магніт розколовся на три частини. Знову до Webasto, з новим номером повернення.
Наступною заміною була помпа SeaFlo, бо помп KoolAir у них більше немає. Той самий розмір, потужність і подача, але дешевша упаковка: картонне орігамі замість гарного поролону, і помаранчева замість синьої. Працює добре. Але вібрує вдвічі сильніше за першу, ту, що протікала. Я вирішив на цьому зупинитися. Ще одне коло повернень через щось таке суб'єктивне мені було гидко уявити, тож я запланував пізніше зробити довкола неї віброізоляцію.
Я проклав для кондиціонера новий морський кабель 12/3, поставив новий автомат і виправив пару безладів у щитку запобіжників кондиціонера. Червоний автомат унизу — кондиціонер. Проводка до помпи тимчасова, бо йде через трюм і може опинитися під водою. Коли човен буде на березі, помпа переїде в шафку кондиціонера, з кінгстоном поруч, і більше не буде довгого дроту й довгого шланга.
Повітроводи ще не були готові, тож я зробив тимчасовий з утеплювача з бульбашковою плівкою і малярного скотчу. І працює він непогано: зовні не пітніє. Може, це ідея й для справжніх повітроводів.
Прощавай, даховий блок
Човен прийшов зі старим даховим кондиціонером, що сидів у люку. Я його зняв і виставив на продаж. Опорна фанера довкола отвору люка дуже згнила й узагалі не була приклеєна до даху рубки. То що ж тримало блок на місці? Нічого. Irwin поклав трохи шпаклівки в кишеню довкола люка, але в трьох місцях гвинти обрамлення ні в що не були вкручені. А люк замість кондиціонера — це ж так гарно!
Тих самих вихідних я знайшов відкритий шланг, під'єднаний до кінгстона. Через нього мій перший вихід під вітрилами на цьому човні міг стати останнім. Виправити було просто: зняти шланг і штуцер і закрутити бронзову заглушку. Засувки ще мають піти, але це чекає берега.
Ще я поставив нормальні штуцери для шлангів на вентиляцію моторного відсіку. Не маю уявлення, як Irwin їх тримав. Схоже, вони просвердлили отвори в палубі й устромили туди ПВХ-шланг, і більше його ніщо не тримало.
Пінопластові коробки й електричні заслінки
У листопаді 2022-го я зібрав коробку розподілу повітря з поліізоціануратних плит 3/4 дюйма з фольгою, на фольгованому скотчі, термоклеї та армованій стрічці. Чудовий матеріал: легкий, легко обробляється, вогнестійкий до 800 °C, і завдяки фользі в повітрі жодного запаху. Коробка сидить на виході кондиціонера. Усередині вона влаштована як глушник: напрямні пластини, щоб повітря поверталося на 180° в один бік і на 90° в інший, і пластини під 45° у кутах, щоб не було мертвих кишень. Дві електричні заслінки на виходах дають змогу обирати головний салон чи носову каюту.
Повітровід проходить крізь переборку разом з ізоляцією, щоб холодна труба не мочила фанеру. У головному салоні два виходи: на одному стоїть дефлектор, що вдвічі зменшує потік до виходу біля переборки, а другий — для майбутніх полиць камбуза.
Забір повітря теж отримав коробку з того самого пінопласту, з фільтром 12x12. Кондиціонер стоїть у тому, що стане шафкою, а з усією пиловою столяркою довкола випарник треба берегти.
Тикові решітки
У квітні 2023-го я переніс помпу забортної води на дно шафки камбуза, поруч з помпою прісної води. Там нижче ватерлінії, але для ходу під вітрилами замало, тож потрібен зворотний клапан.
Через тиждень вібрація підлоги камбуза за кілька хвилин наганяла на мене морську хворобу, хоча човен спокійно стояв біля причалу. У мене було шість гумових амортизаторів для камери дрона. Кожен розрахований на 250 г, а помпа важить близько 3 кг, тож так, я їх перевантажив. Але цей рейтинг для розтягування, а я використовую їх на стискання 99,99% часу (решта — коли човен догори дриґом). Я поставив їх між двома алюмінієвими пластинами, а помпу зверху. Вийшло краще, ніж я чекав: помпу я взагалі не відчував і ледве чув.
Того ж дня я зробив нові решітки для головного салону: рамка з морської фанери й ламелі з масиву тику, причому фанеру вирізав на ЧПК так, щоб повітря йшло в заданому напрямку. Задня коробка — зі спіненого ПВХ 1/8, загерметизована алюмінієвим скотчем, бо для справжньої коробки там бракує місця. Уся внутрішня фанера покрита деревним покриттям TotalBoat. Сохне воно вічність; через 8 годин усе ще липло.
«Віра» збоку. Просто бонус.
Далі — велика решітка для носової каюти, з нерухомими ламелями, щоб розподіляти повітря. Під час монтажу я виявив, що заслінка не збігається з решіткою, тож переробив одну стінку коробки розподілу, щоб зсунути вихід на 3 дюйми.
У травні кріплення фільтра переробили під фільтр 12x12 завтовшки 1 дюйм, а в червні воно отримало тикову решітку.
Виправляю те, що муляло
Коли у 2025-му двигун поїхав додому на капремонт, помпа кондиціонера не хотіла запускатися. Човен став легшим, ватерлінія опустилася нижче помпи, вода витекла, а помпа не самовсмоктувальна. Тож я поставив біля виходу зворотний клапан, що тримає воду всередині й пускає повітря до помпи. Це простий нейлоновий клапан на одинарних хомутах. На свій захист скажу: це тест, назавжди він не залишиться, і стоїть значно вище ватерлінії, тож навіть якщо шланг злетить, сифон не утвориться. Через тиждень помпа все ще запускалася нормально. Датчик води на полиці кондиціонера — у планах.
Глушник, який я збудував, займав багато місця і насправді нічого не робив тихішим, тож його більше нема. Тепер там просто Y-подібний повітровід.
Тепер заслінки. Ідея в тому, щоб охолоджувати чи гріти лише частину човна, коли кондиціонер працює від батарей. Може, механічний трихідний клапан був би простішим, але я ж інженер-електрик. Узяв дешеві 12-вольтові заслінки на 110 мм. У них три дроти: середній +12 В, а мінус на лівий чи правий дріт відкриває чи закриває заслінку.
Я з'єднав їх паралельно, з перехрещеними «відкрити» і «закрити», і одна почала безупинно відкриватися й закриватися. Коли я її розібрав, конструкція виявилася дуже простою: мотор крутиться лише в один бік і махає дверцятами, а два кінцеві вимикачі зупиняють його в крайніх положеннях. Одна заслінка сама працює добре. Дві разом живлять одна одну через зворотний шлях і ніколи не зупиняються. Чотири діоди, щоб їх розділити, і все працює як слід. Плюс вбудований запобіжник на 2 А в колі керування, щоб спати спокійно.
Нарешті тиха помпа
Після трьох років слухання того, як вібрує помпа забортної води, стало очевидно, що її треба міняти. Алюмінієві пластини й гумові кульки від дрона спершу допомогли, але недостатньо. Спати на човні з увімкненим кондиціонером було як спати всередині заведеного трактора.
Тож у червні 2026-го я замінив її на SeaFlo 500 GPH з магнітним приводом на 115 В. Не топовий клас, але з другої спроби мені трапилася тиха. Я спроєктував і надрукував на 3D-принтері підставку, щоб вона стояла на 30-градусному борті в рундуку. Одна зі старих проблем — дуже короткий шланг між помпою і фільтром, що передавав вібрацію наскрізь. Тепер помпа лежить горизонтально, а так значно тихіше, а на вході стоїть довший армований силіконовий шланг з поворотом на 90°, гнучкіший і краще гасить вібрацію. Нарешті трактор зійшов з човна.
У серпні 2026-го я поміняв повітряний фільтр. Старий був дуже старий і повний пилу. Свіже повітря, в усіх сенсах.