Дерево в інтер'єрі

Розбираємо

День 5, грудень 2021-го: майже вся стеля й гнилі бічні панелі вийшли. Кут переборки біля штурманського столу згнив, але все довкола виглядало міцним.

Потім удома — порятунок деревини. Весело й невесело: витягати цвяхи й скоби зі старої фанери й оздоблення. Я врятував купу гарних шматків оздоблення й сподіваюся використати їх знову. Шафка, яку мені віддав Пол, годиться лише як шаблон і щоб показати, як сильно згнила переборка.

У лютому 2022-го вийшло ще більше гнилого дерева, а штурманський стіл вийняли на перебудову.

Ще я зняв усі «кабельні напрямні», щоб дістатися до з'єднання корпусу з палубою і до стійок леєрів, і копнув глибше. Ще один сюрприз. Не міг уявити, що люди можуть так халтурити. Ось як має бути: не найкраща конструкція, але те, що я знайшов, — це божевілля. Історія одного кріплення стійки: виглядає правильно, АЛЕ... вигляд знизу викликає питання. Навіщо зайвий шар склотканини? Знімаємо — а що це за пташине гніздо? Просто напханий шматок сухої склотканини, без смоли, і ЖОДНИХ слідів дерева. Стійка просто стирчить з «коробки», де, сподіваюся, багато років тому було дерево.

Переборки

Ліва переборка — сумна історія. Вона отримує купу води з мокрого заповнювача палуби. Уся ліва секція, крізь яку проходять путенси, потребує переробки, і переборка теж пошкоджена. Готуйтеся до ВЕЛИКОЇ поліефірної роботи.

Праву переборку зняли, щоб я міг зробити нову, але спершу треба було відбудувати палубу. Жодного формування в неї не було, лише три болти до обшивки і трохи 3M 5200.

Потім нова: трохи підрізати тут, трохи там — і готово. Корпус прошліфований під формування. Не знаю, що там робили раніше, але хтось щось робив. Решітки зливів кокпіту загубилися. Салон станом на той день. Краї нової переборки просочені епоксидкою.

У квітні праву переборку приформували до корпусу з обох боків двома шарами 1708 і одним шаром рогожі 24 унції, на епоксидці.

У жовтні я закінчив формувати ліву переборку, до палуби й до корпусу. Раніше до боку гальюна не можна було дістатися через шланг відкачування фекального бака.

А в грудні ще три болти з'єднали ліву переборку з обшивкою.

Стеля і внутрішня обшивка

Я прошліфував шафку камбуза. Планую пофарбувати її в молочно-білий, як оригінальні гелькоутові деталі, наскільки зможу підібрати колір, а кутове оздоблення лишити дерев'яним. Навіщо фарбувати? Бо оригінальна фанера скрізь пошкоджена водою, приблизно на 15 дюймів від підлоги.

Каркас стелі каюти повернувся на місце: рейки з фанери для зовнішніх робіт, посаджені на загущену епоксидку в 4–5 точках. Кожен шматок вирізали, приміряли, підписали, потім закріпили, кожен тримали два маленькі гвинти, поки епоксидка не схопилася. Ще я переробив кут над пілотською койкою, щоб дістатися до зручного місця під інвертор і літієвий зарядний.

Нічна робота. Стала стеля: 1/8-дюймовий лист спіненого ПВХ з TAP Plastics. Маленька хитрість: робиш шаблони з фанерних смужок і термоклею, а потім за ними вирізаєш пластик. Панелі прикручуються до фанерних прокладок, приклеєних під палубою. Згодом гвинти вийдуть, а на їхнє місце стане тикове оздоблення.

Потім замість самих гвинтів стали тимчасові фанерні смужки, щоб пластик не розтягувався. Тепер стеля виглядає справді добре. Не можу сказати того самого про все довкола. Довжини оздоблення підписані олівцем.

Стелю під дахом рубки я поміряв ще раніше, щоб порахувати матеріали.

Стінки і шафки

Шаблони для деталей салону. Далі — приформувати їх до корпусу.

Шафка носової каюти. Оригінальну згноїла вода; лишилися лише передня панель з зіпсованим низом і шухляди, і їх обидві можна відремонтувати. Тож я збудував цього звіра з нуля, спершу з шаблонами з фанерних смужок і термоклею. Я пожертвував частиною місця для зберігання під кондиціонер на 12K, але це було майже найкраще місце для нього, щоб повітроводи були якомога простішими й обслуговували обидві каюти.

Я зробив нові фанерні панелі, використовуючи оригінальні деталі як шаблони, і збудував шафку довкола кондиціонера. Вона отримає оригінальні шухляди, тикове оздоблення і вхідну решітку над повітряним фільтром. У головній каюті я вирізав «переборки» шафок і приформував вертикальні стінки до бортів корпусу й палуби. Згодом — полиця з лівого боку і штурманське місце, збудоване довкола оригінального столу.

Потім двостороння відбивна ізоляція і задні панелі з 6-міліметрового спіненого ПВХ, як стеля, у головній каюті й гальюні. Потім полиці з лівого боку й шаблони для штурманського місця.

Будуємо шафку штурманського місця: панелі вирізані й підрізані на місці. Передня частина буде на петлях для доступу.

У носовій каюті я профрезерував отвори під шухляди й верхні отвори. Помилився: під самим кінцем стільниці немає стінки, по якій міг би йти фрезер. Мабуть, сховаю це крайовим оздобленням.

Потім старий джгут проводки. Чомусь кабелі, що підходили до передньої стінки з правого боку, були змотані стрічкою, розділені на окремі дроти, знову зв'язані над стінкою, потім знову розділені й з'єднані на лівому боці. Хто? Навіщо? Без поняття. Я переношу проводку в кишеню фальшборту і хочу, щоб ця стінка була одним шматком від борту до борту, тож довелося б перерізати всі ті дроти або стінку. Я вибрав працювати з деревом, а стару проводку поки не чіпати. Дроти витягнуто з пастки, відбивну ізоляцію покладено, а дроти прокладено за передньою стінкою.

У грудні носову каюту почистили під стелю й бічне облицювання. Увесь гелькоут у носовій каюті злегка прошліфований і відполірований; тепер він виглядає майже новим. На бортах я спробував зняти віск Interlux 202 і наробив ще більше бруду, ніж було. Шаблони для всіх деталей носової каюти. Примірка лицьової панелі штурманського місця, і в стільниці столу вирізано місця під петлі розкладного столика. Ото й усе. Видимого прогресу небагато.

Потім носова каюта була майже готова, лишилося тільки оздоблення. Трохи човнової йоги: шліфування стінок гальюна до того, як у носовій каюті з'явиться неопренове облицювання стін, щоб не було зайвого пилу.

У січні 2023-го я прошліфував переходи від склотканини до поверхні, залатав краї, замінив гвинти, що тримали передню стінку на обшивці, болтами з потайною головкою, розкрив і залатав усі отвори і зашкурив ліву стінку під ґрунт.

У лютому Марія дуже допомогла мені: шліфувала й ґрунтувала гальюн усередині. Ось він після того, як зняли малярний скотч... І шафка поруч з батарейним ящиком: я знайшов там з лівого боку великий, повністю закритий відсік, тож зробив шафку для речей. Я хочу якомога більше доступу до внутрішньої поверхні корпусу, про всяк випадок, а місце для зберігання завжди знадобиться. Ще треба: закрити дно, щоб речі не падали під батарейний ящик.

Щось конструктивне: формування поздовжньої переборки, що відділяє праву шафку від моторного відсіку, повністю відшарувалося, мабуть, від чогось важкого, що впало в шафку. Формування кормової переборки теж, і кріплення льодовника до корпусу, тож я все це відрізав, щоб приформувати заново. Знімаючи, я виявив, що формування робили поверх гелькоуту, а гелькоут відстав від корпусу. Ось фото після чистки.

Бік камбуза

Березень 2023-го: стільниця камбуза. Оригінальна з двох частин: одна з мийкою і кришкою продуктової шафки, друга накриває льодовник і утворює першу сходинку трапа. Я зробив паперовий шаблон усієї стільниці з контрольними розмірами, щоб переконатися, що він не розтягнувся, коли покладу його на новий матеріал. Стільницю знято. А зворотний бік... лівий край сильно згнив. Її однаково замінюємо.

Потім я зробив п'ять маленьких стінок для шафок камбуза й правої шафки над диваном, і передні панелі. Щоб приформувати їх точно на місці, я приклеїв термоклеєм дерев'яні бруски вгорі й унизу, потім приформував стінки до корпусу, обшивки й палуби. Далі — вирізати отвори під дверцята.

Я знайшов в IKEA гарні бамбукові дверцята-ролети й зробив прототип ролетних дверцят для шафок. Тип 1, для шафки гальюна, має місце, щоб ковзати горизонтально. Повнорозмірна модель зі старих фанерних обрізків працює добре. В інших місцях потрібно десь сховати дверцята, тож — напрямна.

Праві шафки отримали задні стінки й ізоляцію корпусу.

У квітні шматок фанерного обрізка вклеєно на епоксидку як «якір» для переборки між головною каютою і шафками кокпіту. Лицьові панелі гальюна й правої полиці були готові до примірки, плюс дверцята шафки гальюна, і дверцята шафки камбуза й правої полиці.

Потім я заформував переборку між шафками кокпіту і камбузом, поставив праву стінку з боку кокпіту і зробив відсік під коробку автоматів. Ось погляд на простір за кормовою стінкою. Місце під головну запобіжникову коробку — 8 x 15 дюймів, а мені там потрібні і низьковольтна, і високовольтна панелі.

Переборку завершено: останній шматок і трохи склотканини довкола. Потім конструкція довкола верху холодильника. Там утворився доволі великий прихований простір, і я не можу придумати, як його використати. Внутрішній шар у верхній правій шафці стали з 1/4 ПВХ Sintra. На сьогодні все. І я ще раз перевірив проводку перед збиранням панелі автоматів і поставив дерев'яні бруски, щоб стягувати дроти стяжками на вході в панель.

Стінка до кокпіту

Липень: шаблони для «задньої» стінки. І планування положень брашпиля й носового ролика. Схоже, ця робота переїжджає на зиму. Кілька детальних фото носа й вимірів.

Стінка кормової частини каюти зроблена так само, як оригінальна: дерев'яні рейки вклеєні епоксидкою до склопластику, до цього каркаса прикручений шар 1/4 фанери, а потім на перший наклеєний ще один шар 1/4 фанери, щоб сховати головки гвинтів і зробити гарну поверхню. Внутрішній шар приміряний, лише з кількома виправленнями, а на рейках каркаса — прокладки, щоб стінка вийшла рівною. З лівого боку є отвір у простір, де стоятиме інвертор (зараз там живе довге запасне дерево). Ділянка під входом отримає оздоблення. З двох отворів верхній веде до задньої стінки 15-дюймового екрана в кокпіті, а другий — під електричну панель.

Потім вона стала на місце: суцільні дерев'яні рейки вклеєні епоксидкою до склопластикової стінки, на них прикручений один шар 1/4 морської фанери, а другий шар 1/4 приклеєний загущеною епоксидкою. Для електричної панелі я зробив власну заглиблену рамку, що тримає панель вертикально: верх посаджений глибше за низ. Використав залишки стільниці. Непроста робота. Виглядає круто, правда?

Шухляда під сидінням кокпіту: спроєктована й збудована, а коли я спробував її поставити, з'ясувалося, що я пропустив один вимір, і вона не влазить. Стінка настінної шафки ще не була остаточно закріплена, тож я міг її підрізати, щоб звільнити місце. Ось шухляда всередині і повністю висунута. Виклик: вона має висуватися на 1,8 своєї довжини, а магазинні напрямні дають лише 90–95%. Тож вона їздить на колесах по стільниці, з напрямною, покладеною пласко, щоб ішла рівно, і двома напрямними одна на одній для додаткової довжини. Єдине відкрите питання — як їх роз'єднати, щоб вийняти шухляду.

Шафки камбуза готуються до фарбування: шліфування й латання, потім ґрунт. Справжня фарба буде світліша. І проблема: ґрунт не перекриває заглиблень текстури фанери. Залатані ділянки гладкі; решта показує волокна дерева. Перед ґрунтом потрібен ґрунт-заповнювач для дерева. Тож майже весь той ґрунт зішліфуємо, потім заповнювач, потім знову ґрунт. Важкий урок: пів дня від'ємного прогресу.

Штурманський стіл і штурманське місце: примірка екрана і збирання «стелі» над штурманським столом.

Заповнювач, ґрунт, заповнювач

Робота дуже сповільнилася, бо все має висохнути чи схопитися. Я фарбую й головну переборку, лише для краси; дерево не мокре й не гниле. Крок перший: ґрунт-заповнювач для дерева, щоб заповнити текстуру для кращої адгезії й покриття.

Тож усе, що я казав про шафки камбуза, стосується й переборки.

Трохи про погоду в Остіні тієї пори. Кондиціонер працює чудово!

Лампа над лівими полицями й робочим столом, і стеля підрізана в розмір.

Потім заповнювач на фанеру. Стінку кормової частини каюти завершено. Ще не лакована. Перед лакуванням доведеться вичистити з човна ВЕСЬ пил і, мабуть, винести інструменти й матеріали, які не потрібні.

Потім стеля головної каюти під палубою: шаблони і два великі шматки 1/4-дюймового білого спіненого ПВХ. На наступний вікенд лишилося лише два місця по кілька квадратних футів. Ось шматок над полицями (так, дуже завантажене робоче місце) і кут шматка стелі вгорі ліворуч.

Два шари ґрунту-заповнювача лягли на ВСЮ фанеру в головній каюті. Головною проблемою було 40 °C надворі. Щоб почуватися нормально, доводилося вмикати кондиціонер і закривати двері й люки, але фарбувати всередині герметичної коробки нелегко з багатьох поглядів. Так, я час від часу провітрював каюту, головним чином щоб випари ніколи не доходили до займистого рівня. У суботу я почав о 6-й ранку, щоб зловити трохи нормального (не прохолодного) часу з відкритими люками. Ще я просочив стільницю камбуза тунговою олією; тепер вона захищена від води й виглядає неймовірно. Ось фото після заповнювача. Навіть без лаку виглядає чудово, правда?

Потім два шари на всю фанеру в носовій каюті й гальюні. Нова стратегія: приїхати рано, пофарбувати все, поїхати додому, повернутися ближче до ночі на другий шар. Дивна річ: дві панелі передньої шафки вийшли дуже темними, хоча вся фанера була одного типу, з того самого магазину. Повільний прогрес справді засмучує, але швидше я не можу.

У вересні місце компресора холодильника впорядкували, і я тимчасово покращив обдув конденсатора.

Люк головної каюти: його внутрішнє оздоблення було закріплене «в повітрі». Гвинти були просто в рамці, трималися лише на силіконі, і закручуватися їм було нікуди. Щоб заповнити щілину, я тимчасово поставив фанерні смужки, обгорнуті вощеним папером, і заповнив за ними епоксидкою з рубленим склом, 404 і кремнеземом. Вощений папір знімається відразу. Опорну рамку збудовано, а оздоблювальна рамка повернулася на місце. Примірка рамки довкола трапа, а оздоблення переднього люка прошліфоване й приміряне.

Потім я прошліфував усі заґрунтовані поверхні під фарбу. Заґрунтована під суцільний колір фанера на дотик гладка, як пластик. Усе прошліфовано, скрізь, куди дістає ексцентрикова шліфмашинка.

Оздоблення

Оздоблювальна робота по всьому салону. Проблема: у мене не було кутового оздоблення для місця, де дах рубки зустрічається з палубою всередині, а воно доволі дороге, десь $40 за 5 футів. Зате в мене тонна тикових смужок від 3/4 до 1/4 дюйма, тож можна взяти два шматки. Дві смужки насправді легше повторюють форму кута, ніж один суцільний кутник. Я приклеїв фігурні бруски до зворотного боку внутрішньої обшивки даху рубки, щоб оздоблення прикручувалося знизу. Ідея в тому, що панелі стелі знімаються для доступу до низу палуби. Ось схема, як це влаштовано.

Усі смужки стелі на місці, включно з «арками», що тримають 3-міліметрові панелі Sintra (доволі жорсткий, але легкий спінений ПВХ; зігнутий в один бік, він тримає форму в іншому). Арки — з тику 1-1/4 x 3/8 дюйма, а оздоблення по периметру — використане вдруге оригінальне дерево. Усе оздоблення стелі на гвинтах, тож його можна зняти для доступу. Ось носова каюта і стеля гальюна в роботі. На лівій стінці я знайшов оригінальний шматок оздоблення. Стелі над проводкою щогли ще немає. На лівих полицях усе оздоблення приклеєне на місце.

Озеро Тревіс досі міліло. І бонус: вечірнє фото марини.

Seattle Blue

Після місяця підготовки й двох тижнів за кордоном ми закінчили фарбувати шафки камбуза й головну переборку. Головну переборку з боку головної каюти я пофарбував, щоб простір здавався більшим і пасував до переборок: ліва — оригінальний тиковий шпон, права — нова, з оздобленням під червоне дерево. Нижні шафки камбуза отримали акцентний колір.

Ми з Марією десь 3 години вичищали якомога більше пилу: пилососили й протирали мокрою ганчіркою кожну поверхню в головній каюті. Повірте, пилу було багато.

Потім два шари Interlux Brightside (однокомпонентний поліуретан) кольору Seattle Blue, валиком з розгладжуванням пензлем, як стінки гальюна. Єдина різниця: для розгладжування я купив 2-дюймовий пензель Redtree з борсучого ворсу. Не найдешевший на ринку, але відробив кожен цент. Два шари з інтервалом близько 18 годин, а скотч знято через 24 години. Готово. А ось як було, коли я отримав човен.

Світло й останнє оздоблення

Оздоблення над головною каютою завершено, готове до лакування. З обох боків головної каюти стали заливні світильники, по 10 Вт (0,42 А при 24 В) світлодіодні. Це багато світла. У кожного свій вимикач, а вся каюта приглушується до справжнього нічного рівня регулятором на панелі.

Ранок у марині.

Носова каюта: проводку для читальних ламп у носовій каюті й яскравого стельового світла завершено, з оздобленням довкола всіх кутів і щілин. Усе ближче до лакування. Кілька деталей, правий і лівий борт.

Потім я заґрунтував похилу панель стелі в носовій каюті, щоб пофарбувати її в колір переборки, зробив шаблон фартуха для шафки носової каюти й працював над механікою складаних дверей гальюна.

Другий шар ліг на похилу стелю носової каюти. Того вікенду роботи було небагато: сімейні справи, і на причалах не було електрики.

Лак

Листопад 2023-го, головна каюта. Усі отвори від оздоблювальних цвяхів залатано, а оздоблення прошліфовано. Я зчистив напилену фарбу з країв, де дерево лакуватиметься, а все інше заклеїв малярним скотчем і пергаментним папером. Розетки й електрична панель знімуться, коли настане час.

Ще два шари ґрунту-заповнювача лягли на фанеру і два — на все голе дерево. Усе оздоблення — врятований оригінальний тик, а нові панелі — морська фанера з меранті. Після перших шарів заповнювача вони набули різних кольорів, і це дало гарні двоколірні акценти. Наступного тижня: фінальне шліфування і перший лак (Gleam 2.0).

Потім лакування головної каюти. Температура сильно впала, тож на підлозі працював маленький обігрівач, а 20-дюймовий вентилятор виганяв повітря через передній люк. Шари перший і другий: 1 година шкурення, 1 година чистки, 1,5 години лакування, 6 годин очікування, 1,5 години лакування. У понеділок — третій шар глянцю. Потім сатин на більшості поверхонь, бо глянець виглядав надто строкато.

Ось що сталося. Мій Gleam 2.0 насправді був сатиновим, але весь матувальний агент осів на дно банки, і я не усвідомлював, що в мене сатин, поки не прочитав банку. Я використав глянцеву верхню частину на три шари, близько третини галона. Якби я просто все змішав назад, там був би «передоз» матувальника. Тож я пішов на хитрість: обережно злив майже всю рідину, змішав осілий матувальник з рештками лаку, злив половину тієї мішанини, потім додав назад половину рідкого глянцю й розмішав. Тепер у мене пів галона сатинового Gleam, 200–300 мл глянцю і достатньо матувальника ще на пів галона. Хімія в банці з фарбою. Ось фото після четвертого шару.

2 грудня: малярний скотч знято, усе повернуто на місце. Лакування головної каюти завершено. Насолоджуйтеся фото.

Потім носова каюта й гальюн. Примірка всіх дерев'яних деталей, кришок шафок і шухляд. Більшість знімного оздоблення, дверцята шафок гальюна і двері поїхали додому на ґрунт, а там, мабуть, і на лак. Усе прошліфовано, пропилососено й протерто, щоб позбутися якомога більше пилу, і заклеєно. Купа прибирання. Ще я виправив протікання під мийкою камбуза: хомут на ПВХ-шлангу біля гідроакумулятора і власні гвинти акумулятора були не затягнуті.

16 грудня: дерево й стеля обох кают готові на 95%.

Що зроблено в салоні:

• Камбуз відбудовано в оригінальній формі, з новою тиковою стільницею-брусом, кришкою мийки на замовлення і кришками, вирізаними так, щоб дошки йшли без розривів. Пласка шафка під плитою.
• Праві шафки над диваном, з повітроводами кондиціонера, схованими всередині, щоб обслуговувати обидві каюти, кнопковими заслінками, щоб вибирати, яка каюта отримує більше повітря, і дерев'яними решітками з дефлекторами на замовлення.
• Саморобні бамбукові дверцята-ролети на всіх нових шафках. «Книжкова полиця» з лівого боку. Новий стіл каюти з суцільного тику.
• Штурманський стіл перебудовано, з вбудованим 21-дюймовим дисплеєм і відсіком та стінкою для електроніки.
• Нова права переборка, усі нові ілюмінатори, нова фанера на бортах каюти по всьому периметру.
• Перебудована шафка носової каюти з кондиціонером усередині. Неопренова ізоляція на бортах у носовій каюті.
• Гальюн: стінки оновлені ззовні, усі щілини заформовані, щоб підлога й стінки душу утворювали піддон, двокомпонентна фарба для надводного борту на стінах і нова шафка.
• Нова стеля зі спіненого ПВХ.
• Усе дерево залаковане, щонайменше 6 шарів (2–3 заповнювача і 4 Gleam 2.0).
• Нові світлодіодні світильники на 24 В з одним регулятором для приглушеного світла на ходу. На повній яскравості все разом споживає близько 30 Вт (зі світлодіодами це багато світла); на мінімумі — лише 0,1 Вт. Окремий світильник і регулятор біля штурманського столу.

Що ще не зроблено: відновити всі білі гелькоутові поверхні, нова підлога каюти, стопори на стільниці камбуза, поставити новий стіл, закрити стелю гальюна над проводкою щогли, оздоблення довкола глухих вікон (вони досі капають у сильний дощ, тож спершу їх знову доведеться знімати), нові подушки і дверцята під кондиціонером. Стіл чекає на установку.

Дрібниці

Після Різдва готові дверцята повернулися в носову каюту, а двері гальюна стали на місце.

Новий рік — і знову оновлення гелькоуту: шліфування 120-м, 320-м і 600-м, потім полірувальна паста й віск. Добра новина: гелькоут досить товстий, щоб прошліфувати начисто. Того дня — камбуз і штурманський стіл. Ще я прошліфував дверцята моторного відсіку під оновлення.

Сходинки трапа оновлено, з новими тиковими монтажними брусками. Дверцята доступу до моторного відсіку над сходинками повністю перебудовано. А на «відсік інвертора» стали маленькі дверцята з 1/4-дюймового лексану.

Кришка для задньої стінки дисплея в кокпіті, з тонованого акрилу, пофарбованого ззаду в чорний. Добре виглядає? Ще можна використовувати як дзеркало. І маленька пластина під стільницею, над отвором, де колись був вимикач газу; тепер він на головній панелі. Ручки на дверцятах моїх шафок: не зовсім того кольору, але правильної форми.

Маленькі дерев'яні кільця довкола трубок на стільниці камбуза, зроблені двох розмірів, точного і +0,5 мм. +0,5 мм підходять чудово.

У січні 2025-го: ручка на кришці холодильника, ізоляція в кінці пілотської койки і примірка фанерної панелі під вимикач інверторної батареї.

Час показати салон

Грудень 2024-го: ласкаво просимо на борт. Майже всю фанеру в салоні замінено, крім лівої частини головної переборки, стінок довкола гальюна, трьох панелей у шафках камбуза і частини оздоблення з суцільного дерева. Нова права головна переборка. Підлога — якісний жорсткий вініл. Увесь білий гелькоут усередині злегка прошліфовано, щоб освіжити й прибрати випадкові краплі епоксидки, фарбу і 46 років вивітрювання, потім відполіровано й навощено.

Камбуз: нова стільниця, повністю перебудовані шафки, шухляда під нішею плити. «Накривна дошка» перебудована, полиці з дверцятами-ролетами, велика висувна шухляда під сидінням кокпіту. Нова об'єднана електрична панель. Льодовник перебудовано на холодильник. Мікрохвильовка на кардановій полиці під газовими пальниками. Купа розеток на 110 В, тож ніяких трійників. Штурманський стіл перебудовано, з панеллю керування навігацією, покажчиками рівня в баках, маленьким термопринтером і 21-дюймовим дисплеєм на відкидних дверцятах, з усією електронікою за ним.

Правий борт: закрита зона зберігання, полиця розділена на три великі шафки з дверцятами-ролетами, що ковзають угору. Виходи кондиціонера біля головної переборки й біля камбуза, щоб повітря розходилося рівніше. Паливний бак під диваном повністю перебудовано й заформовано, тож згори протекти він не може.

Лівий борт: відкриті полиці над диваном. Водяний бак перебудовано, з кришкою з HDPE замість фанери. І новий тиковий стіл каюти, ще не встановлений.

Погляд назад, на трап.

Носова каюта: права шафка перебудована, «за мотивами» оригінальної. На жаль, довелося віддати в ній місце під кондиціонер і розподіл повітря. Водяний бак під носовою койкою теж перебудовано з пластиковою кришкою. Поки що носова каюта — склад інструментів і матеріалів.

Гальюн перебудували ще за рік до того. Ніякої магії: усі стінки приформовано до підлоги, щоб вийшов справжній душовий піддон, а портативний туалет чекає на справжні надзвичайні ситуації. Вигляд з носової каюти, назад.

Майже готово

Червень 2025-го: остаточний вигляд головної каюти.

У липні 2025-го став термостатичний душовий змішувач. Кнопка відкриває й закриває душ, а ручка має регулювати температуру. Поки що вода тече, і нічого не протікає. Погляд під мийку: шланги в синтетичному обплетенні; сподіваюся, швидко не розваляться.

Останні штрихи на глухих вікнах: рамки пофарбовані всередині в чорний, під колір силікону.

Носова койка: я перебудував трикутну вставку й зробив для неї подушку. Поставив петлі на нижню шафку і з'ясував, що отвір може працювати як сходинка на носову койку. Ще краще була б сходинка, що висувається, коли відчиняються дверцята.

Ручки на дверях гальюна, поки що на стрічці VHB, зсередини й ззовні. Нові стопори шухляд. І контролер газового соленоїда, готовий до установки.

Дверцята-кришка під входом кондиціонера, зроблені й встановлені.

Салон офіційно «майже готовий». Деякі недоліки лишаються на майбутнє, а деякі я просто так і залишу:

• Стики путенсів зі стелею потребують декоративних пластин, справа й зліва.
• На лівих відкритих полицях — щілина близько 1/2 дюйма між стелею і задньою обшивкою, а брусок стійки не закритий і навіть не пофарбований. Стик стелі зі штурманським місцем потребує оздоблення. Гелькоут на нижній полиці пошкоджений і в плямах.
• На камбузі — щілина між задньою обшивкою і стінкою шафки, і дрібні пошкодження фарби на шафках.
• На штурманському місці — щілина між панелями; потрібна підкладна пластина, щоб сховати блискучу ізоляцію.
• У носовій каюті оздоблення над койкою з'єднане не дуже добре. Мабуть, так і лишиться назавжди.
• У гальюні брусок стійки не закритий і не пофарбований.
• Оздоблення люка головної каюти зламане й потребує перебудови.
• Стінка біля опорної стійки щогли потребує детального фарбування, і тут-там трохи підфарбувати білим.
• Стики стелі просяться під оздоблення.
• Дверям гальюна потрібна похила планка, щоб вода, яка намагається витекти, стікала назад у душовий піддон.

Більшості цього ніхто не помітить. Я помічатиму, щоразу. Таке прокляття тих, хто робить усе сам.